Методи дослідження тканин пародонту

Захворювання тканин пародонту діагностуються часто у дорослих і дітей. Причому частота ураження першої категорії населення досягає показника 80%. Для діагностики патологічних процесів і визначення ступеня їх прогресування використовуються різні методи дослідження. Вони підбираються індивідуально, виходячи з симптоматики. Методи дослідження тканин пародонту бувають трьох типів — клінічні, рентгенологічні та функціональні. Виділяють також основні та додаткові способи діагностики. До останньої категорії методів дослідження захворювань пародонту відносять фотоплетизмографію, полярографію. Також в стоматології використовується реографія. Це метод дослідження тканин пародонту, який дозволяє оцінити гемодинаміку в тканинах. Призначенням діагностичних процедур займається стоматолог після попереднього огляду хворого.

 

Коли необхідні додаткові методи дослідження

Діагностичні процедури в стоматології використовуються для підтвердження діагнозу, визначення ступеня занедбаності патологічного процесу та складання схеми лікування. Також додаткові методи дослідження захворювань пародонту призначаються пацієнтам з метою контролю ефективності терапевтичних заходів і профілактики подальших рецидивів.

З цією метою використовуються різні фізичні фактори, що дозволяють оцінити функціональність м'яких і кісткових тканин. Найбільш затребуваними в стоматології є рентгенологічні методи дослідження захворювань пародонту. Вони дозволяють досить чітко візуалізувати анатомічні структури, виявити ступінь ураження кісткових тканин і провести диференціальну діагностику.

У стоматологічній практиці використовуються такі види рентгенологічних методів дослідження захворювань пародонту:

  • ► панорамна рентгенографія
  • ► ортопантомографія
  • ► контактна інтраоральна рентгенографія
  • ► інтерпроксимальне рентгенологічне сканування

Також в сучасній стоматології все частіше використовується тривимірна комп'ютерна томографія.

Виконання додаткових методів діагностики необхідно при підозрі на розвиток таких патологічних процесів:

  • ► гінгівіт — запальне захворювання м'яких тканин
  • ► пародонтоз — зміни дистрофічного характеру
  • ► пародонтит — прогресивне запалення пародонтальних структур з подальшою їх деструкцією
  • ► пародонтоми — новоутворення в тканинах пародонту
  • ► ідіопатичні захворювання тканин пародонту

Вибір досліджень залежить від клінічної картини та супутніх пародонтальних захворювань.

 

Дослідження гемодинаміки, реографія

Реографія — діагностична процедура, що передбачає використання електричних коливань та спрямована на визначення кровопостачання тканин пародонту (гемодинаміки). Залежно від анатомічної області, схильної до огляду, виділяють такі методи реографії в стоматології:

  • ► реоартрографія — застосовується для сканування привушної зони
  • ► реопародонтографія — призначається для дослідження гемодинаміки в тканинах пародонту
  • ► реодентографія — показує кровонаповнення судин, що живлять зуби

Реографія є неінвазивною діагностичною процедурою, яка виконується за допомогою спеціального обладнання. Дані, отримані в результаті виконання методів дослідження гемодинаміки, являють собою графічну криву. Розшифровкою результатів займається фахівець.

Вищевказані методи реографії в стоматології використовуються в наступних цілях:

  • ► визначення ефективності знеболювання, лікування
  • ► оцінка функціональності зубощелепного апарату
  • ► визначення приживлення трансплантатів
  • ► діагностика патологічних процесів в слизовій оболонці рота, пульпі зуба

Широке застосування методів дослідження гемодинаміки отримали в ортопедичній стоматології.

 

Полярографія

Дана методика використовується для визначення ступеня гіпоксії в тканинах пародонту. Також вона допомагає проаналізувати окислювально-відновні процеси в анатомічних структурах. Полярографія являє собою спосіб електричного аналізу. Полярографія фіксує залежність сили струму та напруги при його проходженні через м'які тканини.

Полярографія застосовується в стоматології для визначення насиченості клітин киснем. У нормі показник становить 40,2-51,2. Якщо в ході полярографії вдається отримати менші цифри, то це вказує на розвиток патологічних змін в тканинах пародонту. Подібні відхилення свідчать про уповільнення окислювально-відновних процесів і неможливість клітин повністю використовувати кисень що надходить.

 

Фотоплетизмографія пародонту

Це безконтактне та безкровне дослідження, яке показує ступінь кровообігу та кровонаповнення тканин. Фотоплетизмографія пародонту не вимагає накладення електродів. Вона заснована на застосуванні пульсових коливань, під дією яких спостерігається зміна оптичної щільності тканин та їх відображення в результаті впливу світлового потоку.

Розшифровка результатів фотоплетизмографії пародонту виконується аналогічно реографії. Процедура неінвазивна та безболісна, вона відображає точну характеристику кровообігу та не займає багато часу. Завдяки цьому фотоплетизмографія в стоматології стала досить затребуваною. В ході сканування відсутні пошкодження м'яких тканин, а саме дослідження дозволяє оцінити кровотік в будь-яких судинах, що живлять окремі ділянки пародонту.

Додаткові методи дослідження дозволяють провести диференціальну діагностику стоматологічних захворювань, скласти ефективну схему лікування та контролювати його ефективність.