Перикороніт зуба

Перикороніт зуба — це стоматологічне запальне захворювання, яке характеризується запаленням ясенної тканини переважно в області третіх молярів, що виникає внаслідок їх тривалого чи неправильного прорізування. Що цікаво, перикороніт характерний більше для нижніх молярів, ніж верхніх. За статистикою перикориніт зуба спостерігається у 60-80% пацієнтів під час прорізування зубів мудрості.

Перикороніт зуба може протікати гостро і хронічно. Чим характеризується кожна форма і як відбувається лікування — далі.

Гострий гнійний перикороніт

Чому виникає перикороніт? Його розвиток зумовлений особливостями еволюції наших щелеп. Порівнюючи щелепи перших людей і наші, можна побачити значну різницю у розмірах — наші не такі масивні, оскільки в сучасних умовах вже немає необхідності пережовувати вогку, тверду їжу. У зв’язку з зменшенням щелеп для зубів мудрості, які прорізуються останніми, майже не залишається місця. З-за цього вони ростуть неправильно, часто зрушуючи сусідні зуби, пошкоджуючи десна, які їх прикривають. Нерідко приєднується і інфекція. Все це провокує розвиток перикороніту.

Гострий перикороніт супроводжується такими симптомами, як сильні болючі відчуття в місці запалення ясен, її набряк, почервоніння, або навіть синюшність, неможливість жувати на стороні патології, біль при відкриванні рота і ковтанні. Також гострий перикороніт супроводжується регіонарним лімфаденітом (в основному збільшуються підщелепні лімфавузли з хворої сторони), неприємним запахом з рота. Розрізняють серозний, виразковий перикороніт, гнійний.

Гострий гнійний перикороніт є найбільш важкою формою. Він виникає при приєднанні патогенної флори. Головна особливість якого відрізняється гострий гнійний перикороніт — нагноєння запалення ясен, виділення гною з-під каптура, нерідко іррадіація болю по ходу трійчастого нерва. Перикоронит гнійний також може порушувати загальний стан пацієнта — нерідко спостерігається гіпертермія (38-38,5°С).

Хронічний перикороніт

Хронічний перикороніт не має настільки вираженої клінічної симптоматики. Загальний стан пацієнта не порушено, больові відчуття слабо виражені, з-під капюшона може виділятися незначна кількість серозно-гнійної рідини. Хронічний перикороніт розвивається внаслідок недолікованого гострого.

Перикороніт, лікування

Що робити, якщо у Вас перикороніт? Лікування хронічної форми, яка часто не створює особливого дискомфорту пацієнта, зводиться до ретельної гігієни ротової порожнини і полоскання її антисептичними розчинами. Якщо у пацієнта важкий гострий перикороніт, лікування передбачає висікання запаленої слизової оболонки, яка нависає над зубом, що прорізується. Якщо сам зуб розміщений правильно, не зміщує сусідні зуби — його залишають, в зворотному випадку — видаляють. На цьому лікування перикороніта закінчується.